Найближча до Сонця планета - Меркурій.
Діаметр Меркурія приблизно 4878 км., тобто рівний Атлантичному океану.
На поверхні Меркурія різниця між температурами ночі і дня дуже
відрізняється. Так, в нічних (протилежних від Сонця) областях планети
температура може досягати мінус 180˚ С, а в денних (обернених до Сонця)
областях може підніматися до 430˚ С.
Венера – планета,
розміри якої прирівнюються до розмірів нашої Землі. Діаметр Венери
приблизно 12 100 км., а діаметр Землі рівний 12 742,5 км. Атмосфера
Венери на 96,5 % (по об’єму) складається з вуглекислого газу, решту 3,5
% складає азот, кисень, окис вуглецю і водяна пара. До речі, цікавий
факт про Венеру: вона обертається навколо Сонця у зворотний бік, зі
сходу на захід. За Венерою розташована Земля.
Марс – єдина планета,
яка має червонуватий колір. У діаметрі ця планета досягає 6780 км. На
планеті Марс розташована найбільша гора Сонячної системи – вулкан
Олімп. Він має висоту приблизно 27 км., і ширину близько 520 км. Ще з
давніх давен ця планета привертає увагу науковців, які ставлять собі
питання - Чи може на Марсі бути життя?
Юпітер - найбільша планета Сонячної системи. Його діаметр складає 142 800 км.
Сатурн – одна з найбільших планет. Діаметр складає 120 660 км., що дорівнює майже дев’яти земним.
Уран - сусід Сатурну -
по своїх розмірах значно перевершує Землю. Діаметр - 51 200 км. Це
єдина планета, розташована під кутом в 98˚ щодо умовної вертикальної
осі. Для порівняння, Земля розташована під кутом 23,5˚.
Нептун – планета-гігант, діаметр якої сягає 49 500 км. Тобто, розмір цієї планети у 4 рази перевищує розмір Землі.
Плутон - найменш вивчена планета Сонячної системи. Має діаметр приблизно 3000 кілометрів.
Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун – це газоподібні планети, що мають кільця. Найкрасивіші кільця у Сатурна.
Юпітер, Сатурн і Нептун випромінюють
енергії більше, ніж отримують її від Сонця. Юпітер в 1,5 рази більше,
Сатурн в 2 рази, Нептун в 3 рази.
Найжаркішою планетою Сонячної системи є Венера. Середня температура на її поверхні досягає приблизно 470˚ С.
Групою
дослідників був проведений цікавий дослід, головна мета якого – це
визначення швидкості колірного зору комах. В процесі досліду, вчені
вживили в сітківку очей комах спеціальні електроди, які повинні були
фіксувати всі процеси, що відбуваються в очах комах. У результаті були
отримані дані, згідно з якими можна стверджувати, що джмелі є найбільш
бистроокими не тільки у своєму класі, але і серед усіх інших живих
істот, що живуть на Землі. Дослідники виявили, що швидкість проходження
імпульсів від очей до зорового центру мозку цих комах в п’ять разів
швидша, ніж аналогічний показник у людини.
Також, такі здібності дозволяють джмелям під час польоту помічати
досить дрібні деталі, здійснювати віражі, розрізняти предмети навіть в
напівтемряві.
Ще один цікавий факт про джмелів
виявила інша група вчених. Вони досліджували здатність джмелів до
навчання. Провівши даний дослід, вчені зробили висновок, що джмелі
стають надзвичайно обережними після того, коли хоч один раз зіткнуться
зі смертельною небезпекою, наприклад, з павуком.
Слово «теніс», походить від французького слова «tenez». Деякі дослідники стверджують, що зародилася ця гра ще в Єгипті, Персії або арабських країнах. Слово «теніс», як назва гри, вперше було знайдено в книзі, опублікованій в 1400 році.
У тенісу стародавня історія. Ще у
стародавніх греків і римлян існувала гра в м’яч, яка очевидно, і була
прообразом сучасного тенісу.
До 1300 року і протягом всього XIV
століття цією грою захоплювалися по всій Франції. Люди знатного
походження цілком віддавалися грі (Людовик X помер від простуди, яку
отримав, граючи в теніс).
Теніс називався королівською грою тому,
що до цієї гри був великий інтерес з боку королів Франції і Англії.
Генріх II вважався кращим тенісистом Франції.
Сьогодні, теніс – це
один з найпопулярніших видів спорту, у якому може грати два гравці або
дві команди по два гравці в кожній. Цей вид спорту все більше набуває
широкої популярності як серед чоловіків, так і серед жінок і дітей.
Перший
прилад для вимірювання швидкості вітру був винайдений в 1667 році
англійцем Робертом Хуком. Прилад називається анемометр. Існують багато
видів анемометрів, але найбільш поширений і найбільш простіший має
декілька алюмінієвих чашок на осі. Вони закріплені вільно, і чим
сильніше дме вітер, тим швидше обертаються чашки на осі. Полічивши
число оборотів, які роблять чашки за певний час, можна обчислити
швидкість вітру.
Коли люди почали літати, з’явилася необхідність вимірювати швидкість вітру на великих висотах.
Для цього запускалися повітряні кулі, і за ними велося спостереження за
допомогою спеціальних оптичних приладів, які називаються «теодолітами».
Але, коли хмари закривали кулі, спостереження ставало неможливим.
У 1941 році був винайдений
метеорологічний радар. І тепер радар може спостерігати за кулею навіть
через хмари і вимірювати швидкість вітру у верхніх шарах атмосфери.
1.Кістки
- єдиний твердий матеріал в нашому тілі. Вони міцні як сталь, але в три
рази легші за неї. Якби скелет людини був сталевим, то вага тіла
доходила б до 180-240 кг.
2. Скелет немовляти складається з 350 кісток, які поступово зростаються. У скелеті дорослої людини залишається всього 206 кісток.
3. Відразу після
народження, всі кістки новонародженого дуже м’які і гнучкі. Якщо кістки
не були б такими, то малюк не зміг би з’явитися на світ.
4. У кожній нозі людини є 26 кісточок.
5. Жива кістка містить в собі: 50 % води, 12,5 % органічних речовин, 21,8 % неорганічних речовин, а також 15,7 % жиру.
6. Кістки
представляють собою склад мінеральних речовин. У них міститься 98 %
всіх неорганічних елементів організму: кальцію 99 % (близько 1200 г),
фосфору 87 % (530 г), магнію 58 % (11 г). Це основні речовини, але є ще
мідь, цинк, алюміній, барій, кремній, фтор та інші - всього до 30.
7.Череп - це не єдина кістка, що покриває головний мозок людини. Він складається з 29 кісток, сполучених швами.
8. Якщо людина починає
набирати вагу, то основна опорна кістка ноги - стегнова – може
скривитися або прогнутися. Щоб цього не сталося, ця кістка також стає
товщою.
9. Якщо людина довго
пролежить на лікарняному ліжку, кістка втрачає близько 50 % кальцію. У
її структурі відбувається перебудова, і вона може стати тоншою.
10. Коли спортсмени
тренують м’язи, то кістки теж «тренуються». Тренування і фізичні
навантаження укріплюють їх. Чим більше навантаження на кістку і м’язи,
що оточують її, тим вона міцніша.
11. У кістковій
тканині протягом всього життя «трудяться» мільярди клітин, серед яких
розрізняють клітини-руйнівники і клітини-відновники.
12.Найменшими кістками
в скелеті людини є слухові кісточки - молоточок, коваделко і стремінце.
На відміну від решти кісток, ці три не змінюються з віком. У
новонародженого немовляти вони вже розвинені досконало. Також ці
кісточки є найлегшими в скелеті людини. Маса кожної з них 0,02 г.
1.
М’язова тканина складає близько 40% ваги тіла людини. Тобто, 20-30 кг
ваги дорослої людини припадає на м’язи. Всього у людини більше 400
м’язів.
2. М’язи оточує
сполучно-тканинна оболонка – фасція (плівка). Фасція розділяє групи
м’язів і усуває можливе тертя між ними. Також фасції утворюють
відростки між групами м’язів, чим обмежують зсув їх в сторони.
3. Дозвіл на
здійснення певних дій м’язу дає одна-єдина нервова клітина - нейрон,
який управляє м’язовим волокном. Проаналізувавши інформацію, що
поступає йому, він сам вирішує, які м’язи повинні скоротитися, а які,
навпаки, розслабитися.
4. Тривала робота
м’язів викликає поступове зниження працездатності - стомлення. Це
відбувається тому, що унаслідок виснаження енергетичних запасів м’яз
голодує, а також в м’язах накопичується молочна кислота - свого роду
відходи після їжі. Накопичення молочної кислоти викликає біль в м’язах
після важкої фізичної роботи.
5. Найшвидшими м’язами є м’язи, що відповідають за моргання.
6. Найсильнішими є жувальні м’язи. Їх у людини з кожного боку по чотири.
7. На обличчі і шиї зосереджено 25 % всіх м’язів. Вони допомагають людині виражати її емоції - радість, страх, захоплення.
Регулярне недосипання шкідливо впливає на наше життя!
Вченими
був проведений дослід на плодових мушках-дрозофілах, головна мета якого
– визначити як регулярне недосипання впливає на організм людини. Яке ж
відношення мають ці мушки до організму людини, запитаєте Ви. А річ в
тому, що в геномі цих мушок, точно так, як і в геномі людини,
закладений контроль циркадних ритмів.
Як довели досліди, відсутність
нормального здорового сну приводить до проблем із здоров’ям і ранньої
смерті особин. Це викликано тим, що з часом в організмі наростає
внутрішня напруга, від якої організм за нормальних умов позбавляється
під час сну. Якщо ж порушується процес сну, то в результаті наступає
хронічне стомлення і нездатність до самовідновлення. Також відбувається дегенерація клітин, які з часом починають все швидше відмирати.
Так, як вчені стверджують, що механізм
сну у людей і мушках-дрозофіл майже однаковий, і всі результати досліду
вірні і для людей, вони зробили висновки, що систематична відсутність
тривалого сну веде не тільки до порушення загальної роботи організму і
нервової системи, але і знижує загальні захисні функції організму
людини, що приводить до передчасного старіння. При цьому, гарантовано
скорочується тривалість життя людини на 12-20%. Якщо ж ці висновки
насправді вірні, то нам необхідно берегти своє здоров’я і забезпечувати
себе здоровим і корисним сном!
Завдяки чому алмази вважаються коштовними каменями?
Алмази
- рідкість, а все, що рідко трапляється, має високу вартість. Але
одного того, що це рідкість, недостатньо. Річ також повинна бути дуже
приваблива, а алмази дійсно прекрасні.
За здатністю відображати світло ніщо в світі не може порівнятися з алмазом. Алмаз також є і найтвердішим з відомих речовин.
У своєму початковому вигляді алмази
непривабливі. Вони повинні бути оброблені, щоб стати красивими. У
природі попадаються алмази самих різних розмірів і форм, і зовні вони
спочатку виглядають досить непривабливо.
Для того, щоб перетворити алмаз у
красивий камінець, його піддають певній обробці. Іноді алмаз
розпилюється спеціальним диском, поверхня якого завжди покрита
діамантовим пилом (лише діамантовий пил може бути використаний для
шліфування іншого алмазу). Більшість алмазів розпилюються на дві
частини, кожна половина обробляється, і їй надається округла форма.
Алмаз у такому вигляді називається діамантом.
Алмази, що використовуються в ювелірній
справі, можуть значно відрізнятися кольором і якістю. Деякі кольори
зустрічаються рідше за інших. Найбільш цінними є алмази з червоним або
блакитним відтінком, а також прозорі і безбарвні.
Як
відомо з історичних джерел, перші люди, що займалися пошуками алмазів,
з’явилися в Індії. Процес видобування алмазів почався там більше 2500
років тому!
На питання "Чи завжди алмази вважалися коштовністю?”,
можна з впевненістю відповісти, що алмази високо цінувалися із самого
початку. До XV століття вони все ще були такою рідкістю, що ними могли
володіти тільки королі і королеви. І лише в 1430 році з’явився звичай
носити діаманти як прикрасу. Першою це зробила придворна пані з Франції
Агнес Сорель, і звідси мода швидко розповсюдилася по всій Європі.
В результаті цього, процес видобування алмазів в Індії активно
розвивався і була виявлена велика кількість цих дорогоцінних
камінчиків. Врешті-решт це джерело вичерпалося, але, на щастя, алмази
були знайдені в іншій частині світу – в Бразилії, в 1725 році. В той
час, Бразилія стала основним центром видобування алмазів і цей процес
тривав на протязі 160 років.
В даний час центром видобування алмазів
є Південна Африка, де крупні поклади алмазів були знайдені випадково в
1867 році. Протягом року тут було виявлено три крупні діамантові
родовища, і з’явилося місто Кімберлі (Kimberley) - центр величезної діамантової імперії.
Фахівці
з Індійської організації космічних досліджень проводили такий дослід в
стратосфері. Вони запустили спеціальний гігантський аеростат з науковою
апаратурою для збору зразків і досліджень на висотах від 20 до 40 км.
Зібрані зразки були передані для детального вивчення в Центр клітинної
і молекулярної біології в місті Хайдерабад і Національний центр науки
про клітини в місті Пуна.
Мікробіологи ідентифікували 12
бактерійних колоній, дев’ять з яких виявилися більш ніж на 98% схожими
з відомими видами, що існують на Землі. Але три є абсолютно нові,
раніше ніколи не описані види. Цим трьом
видам бактерій були привласнені офіційні назви на честь британського
астрофізика Фреда Хойля - Janibacter hoylei, видатного староіндійського
астронома Аріабати - Bacillus aryabhata, і на честь самої Індійської
організації космічних досліджень - Bacillus isronensis.
Тобто, в результаті дослідження, було
виявлено три нових види бактерій, які мешкають в стратосфері. Також, за
висновками дослідників, ці види бактерій є стійким до ультрафіолетового випромінювання.