«Гаудеамус» (лат. gaudeamus - давайте будемо радіти) - студентська пісня (гімн) на латинській мові.
Популярна і нині в багатьох країнах студентська пісня, створена в середні віки в Західній Європі. Назва утворена по першому слові пісні. З'явилася в XIII столітті, або в Гейдельбергском, або в Паризькому університеті(Себастьян Брант згадує гімн 1267 року під назвою "Gaudeamus igitur").
Популярна і нині в багатьох країнах студентська пісня, створена в середні віки в Західній Європі. Назва утворена по першому слові пісні. З'явилася в XIII столітті, або в Гейдельбергском, або в Паризькому університеті(Себастьян Брант згадує гімн 1267 року під назвою "Gaudeamus igitur").
"Гаудеамус" відноситься до жанру застільних пісень вагантів - середньовічних бродячих поетів і співаків, серед яких були і студенти.
Протягом декількох століть пісня передавалася в усній формі і тому має багато варіантів. У друкарському виді текст "Гаудеамуса" уперше з'явився в 1776 році, а в 1781 мандруючий письменник Киндлебен (Christian Wilhelm Kindleben) надав йому форми, що збереглася до теперішнього часу.
Відомий мотив пісні ствердив, ймовірно, композитор XV століття Йоханнес Окегем (чи Окенгейм).
Gaudeamus igitur
Juvenes dum sumus!
Post jucundam juventutem,
Post molestam senectutem
Nos habebit humus. (2)
Ubi sunt qui ante nos
In mundo fuere?
Vadite ad superos,
Transite ad inferos,
Ubi jam fuere. (2)
Vita nosta brevis est,
Brevi finietur.
Venit mors velociter,
Rapid nos atrociter,
Nemini parcetur. (2)
Vivat Academia,
Vivant professores!
Vivat membrum quodlibet,
Vivant membra quaelibet!
Semper sint in flore! (2)
Vivant omnes virgines,
Faciles, formosae!
Vivant et mulieres,
Tenerae, amabiles,
Bonae, laboriosae! (2)
Vivat et Respublica,
Et qui illam regit!
Vivant nostra civitas,
Maecenatum caritas,
Quae nos his protegit. (2)
Pereat tristitia,
Pereant osores,
Pereat diabolus,
Quivis antiburschius,
Atque irrisores! (2)
